Втрачаємо... Болить... Сумуємо....

Не літня спека пече душі лубенців, а невимовний біль за кожного захисника, що повертається до рідного дому на щиті. Знову горе у Лубенській громаді.

З 24 червня 2025 року вважався зниклим безвісти внаслідок артилерійського обстрілу ворога на Харківському напрямку наш земляк -  водій-електрик відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів стрілецького батальйону військової частини, солдат ОНИЩУК МИКОЛА ВІКТОРОВИЧ. На жаль, дива не сталося – встановлено, що  відданий військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконавши військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу і незалежність він загинув.

Микола Вікторович народився 12 жовтня 1987 року у селі Жовтневому (нині Покровське) на Лубенщині. Тут закінчив неповну середню школу та здобув професію тракториста у Яреськівському професійно-технічному училищі на Полтавщині.

Після строкової служби в армії  повернувся додому та працював спочатку охоронцем на Полтавському хлібозаводі, а пізніше охороняв різні об’єкти у складі охоронної фірми «ЯВІР 2000».  Довелося попрацювати йому й за фахом у сільськогосподарських підприємствах на Херсонщині, й за кордоном. Але, де б не був, душа завжди прагнула на Україну, до рідного дому. Перед великою війною працював механізатором у Фермерському господарстві «ЖОВТНЕВИЙ ДАР».

Він був спокійним і врівноваженим, чесним і добросовісним. Любив свою землю і рибалку. Його буде дуже не вистачати не лише родині, а й численним друзям.

Низький уклін і щирі співчуття мамі та батьку Героя, брату, всім рідним та друзям.

Пам’ять про Воїна-Захисника, який поклав життя за нашу волю й незалежність житиме у вдячних серцях земляків. Нехай пухом буде тобі рідна земля, Герою!

Вічна і світла пам’ять і Царство Небесне!

Панахида за загиблим ОНИЩУКОМ Миколою Вікторовичем відбудеться 12 липня об 11 годині за адресою: с. Покровське (колишнє Жовтневе), вул. Соборна, 14; церемонія прощання - о 12 годині на майданчику біля школи.

Додати коментар

Меню