Біда, горе, біль і сльози ходять між нами повсякчас вже майже чотири роки. Все більше вдів, сиріт та згорьованих батьків … Знову страшна звістка постукала у двері наших земляків.
27 жовтня 2024 року внаслідок ударно-штурмових дій противника у Покровському районі на Донеччині, захищаючи незалежність і суверенітет України, загинув наш земляк –гранатометник стрілецького батальйону військової частини, солдат СИМОНЕНКО АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ.
Андрій Васильович народився 13 грудня 1981 року у Лубнах. Все його недовге життя пов’язане з Лубенщиною. Навчався у школі села Губське, а згодом закінчив загальноосвітню школу в селі Тарандинці. У професійно-технічному училищі №12 здобув спеціальність зварювальника.
Після строкової служби у лавах Збройних Сил України повернувся в Лубни. Працював за фахом на різних підприємствах рідного міста.
Андрій мав репутацію майстра –«золоті руки». Будь яка квартира, в якій він брався робити ремонт, ставала зручною, затишною й ошатною. Надзвичайно працелюбний. Не боявся ніякої роботи. У пам’яті тих, хто його знав він залишиться щирою, доброзичливою, чуйною людиною.
Україна втратила ще одного вірного сина, родина залишилася без надійної опори, люблячого чоловіка і батька. Щільнішими стали ряди Небесного Воїнства. Він мало прожив і мало воював, довго повертався додому на щиті, але залишив по собі світлу пам’ять і добру згадку.
Вклоняємося і щиро співчуваємо родині Героя – дружині, доньці, всім рідним та друзям. Нехай пам’ять про Андрія Васильовича живе у серцях вдячних земляків. Царство Небесне захиснику!
Прощання з СИМОНЕНКОМ Андрієм Васильовичем відбудеться 17 грудня о 12 годині на Володимирському майдані у Лубнах.