Весняний цвіт обпалюють гіркі сльози земляків, що втрачають рідних у горнилі війни. Біда за бідою ходить нашими оселями…
12 квітня 2026 року під час участі у бойових діях на Сумському напрямку фронту внаслідок ворожого мінометного обстрілу загинув наш земляк – головний сержант стрілецької роти батальйону територіальної оборони військової частини, старший сержант ЛИТВИН ВІТАЛІЙ ІВАНОВИЧ.
Віталій Іванович народився 17 березня 1984 року у селі Ковалівка Шишацького району на Полтавщині. Вже через рік родина переїхала у село В’язівок на Лубенщині. Тут і минуло його дитинство. Після закінчення В’язівської загальноосвітньої школи вступив до Лубенського лісотехнічного коледжу. Добре вчився, брав участь у художній самодіяльності, мав багато друзів.
Віталій Іванович дуже любив свій край, своє село, тож, після строкової служби у лавах Збройних Сил України повернувся додому. Певний час працював на будівництві у Києві, а з 2009 року - на КП «Лубни-Водоканал». Пройшов трудовий шлях від слюсаря до майстра зміни відділу аварійно-відновлювальних робіт. За бездоганну виробничу і громадську працю йому було присвоєно звання «Ветеран праці» житлово-комунального господарства Полтавської області. Підприємство чекало на вмілі руки свого надійного працівника.
Він був дуже працьовитим, чесним і відповідальним. Віталій Іванович завжди на перше місце ставив сім’ю і родину. Був надійним чоловіком, люблячим сином, турботливим батьком і хорошим братом. Любив землю і роботу на ній.
З перших днів повномасштабного вторгнення ворога в Україну Віталій Литвин добровольцем пішов захищати рідний край. І за цей час героїчно боронив Батьківщину на Донецькому, Чернігівському, Сумському напрямках фронту. Його цінували командири й поважали побратими. Не один з них вдячний за врятоване після поранення життя. Віталій Іванович був нагороджений медаллю Сил територіальної оборони ЗСУ «За вірну службу», Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», пам’ятним знаком Бригади територіальної оборони «За заслуги».
Себе, на жаль, не вберіг. Слова нашого щирого співчуття дружині Воїна, його дітям, батькам, братам, всім рідним та друзям.
Нехай його тіло знайде вічний спокій у рідній землі, а пам’ять про нього житиме у серцях вдячних земляків.
Вічна і світла пам’ять та Царство Небесне.
Прощання з ЛИТВИНОМ Віталієм Івановичем відбудеться 16 квітня о 12 годині на Володимирському майдані у Лубнах.